Сьогодні, 10 березня, Україна та світ вшановують пам’ять Тараса Григоровича Шевченка – видатного поета, художника, мислителя, чия творчість стала духовною основою української національної свідомості.
Шевченко залишив по собі не лише безсмертні поетичні рядки, а й приклад незламності духу та відданості рідному народові. Його слово було й залишається голосом правди, символом боротьби за свободу, гідність і незалежність України. У різні історичні епохи твори Кобзаря надихали українців, а сьогодні – додають сили та віри в перемогу.
Хоч би скільки років минуло, Тарас Шевченко залишається актуальним для кожного покоління. Його поезія – це духовна зброя, що вказує шлях до утвердження справедливості, єдності та перемоги над агресором.
У цей день ми також відзначаємо День Державного Гімну України. Саме 10 березня 1865 року під час роковин Тараса Шевченка в польському місті Перемишль уперше прозвучав твір Михайло Вербицький на слова Павло Чубинський, що згодом став Державним Гімном України.
Історія гімну розпочалася ще у 1862 році, коли Павло Чубинський написав знакові слова: «Душу й тіло ми положим за нашу свободу…». Ці рядки, сповнені сили та незламності, стали пророчими для українського народу. Сьогодні, коли Україна знову виборює своє право на свободу й незалежність, слова гімну звучать особливо проникливо, згуртовуючи нас у спільній боротьбі.
У Сумському державному педагогічному університеті імені А. С. Макаренка всі офіційні заходи традиційно розпочинаються виконанням Державного Гімну України, що символізує нашу єдність, національну гідність і непохитну віру в майбутнє.
Пам’ятаймо нашу історію, шануймо духовну спадщину та будьмо гідними великого слова Кобзаря.
Слава Україні! Героям слава!




